Інноваційні технології навчання
у розвитку
 творчих здібностей учнів
на уроках української мови та літератури

Наступним етапом мотивації є актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Учень повинен усвідомлювати що і для чого він робитиме на уроці. Завдання вчителя - відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень школярів. Маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання. З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації; викликають у дітей здивування, інтерес; підкреслюють парадоксальність явищ та подій.Це може бути коротка розповідь учителя, бесіда; проблемна ситуація (завдання, запитання) тощо.
Ще один приклад - фрагмент уроку української літератури у 7 класі.
Тема. А. Чайковський. «За сестрою». Відтворення історичних подій із позиції гуманізму.
Мотиваційний етап.
 Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»).
Учні створюють палітру свого настрою, використовуючи кольоропис
О. Лутошкіної, яка подає такі значення кольорів: червоний - радісний; жовтий - приємний; зелений - спокійний; синій - незадоволений, сумний; фіолетовий - тривожний, напружений; чорний - повний занепад, смуток; білий - важко відповісти.
 Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.
Завдання вчителя - поставити перед учнями просту, зрозумілу, привабливу для них мету в межах вікових інтересів та захоплень вихованців. Маючи особистісну зацікавленість , учень буде налаштований на ефективний процес діяльності.
Гра «Пароль».
Пригадаймо деякі поняття з історії літератури, якими ми послуговуватимемося сьогодні на уроці.
Продовжте речення:
прозовий твір оповідного характеру з динамічним розвитком сюжету; зазвичай у ньому відображено один епізод із життя героя ... (оповідання);
 епічний твір розповідного характеру, значний за обсягом, у якому докладно розповідається про події, що відбувалися з героями протягом тривалого часу. (повість).
Пропоную учням швидко згадати деякі поняття(експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація,розв’язка), щоб підготувати їх до сприйняття сюжету повісті А . Чайковського «За сестрою» та з’ясування змісту нових термінів (сюжет, композиція).
Укладання «Квітки цінностей».
 Діти, подумайте й запишіть, хто або що для вас є найціннішим у житті.
За допомогою словосполучень учні записують на пелюстках свої цінності, озвучують, створюють на аркушах «Квітку цінностей»: щаслива сім’я, велика дружна родина, усміхнена мама, наша Батьківщина, рідний край, міцне здоров ’я, вірні друзі, любов до ближнього тощо.

Бесіда.
 Якщо у людини є всі названі вами цінності, чи можна назвати її щасливою?
А якщо вона втратить бодай одну з пелюсточок цієї квітки?
Чи готові ви пожертвувати своїми цінностями? Якими? Коли?
А чи пожертвували б своїми цінностями заради інших?
Чи часто у житті вам доводиться робити вибір? Чи складно це робити? Чому?

 Рефлексія діяльності. (Метод «Незакінчене речення»: «Виконуючи це завдання, ми зрозуміли. (варто пам’ятати, що ми відповідаємо за свої вчинки і їх наслідки).
Отже, запропоновані семикласникам завдання допомагають усвідомити, що щастя людини, яка втрачає бодай одну пелюсточку «Квітки цінностей», є неповним, що ми відповідаємо за свої вчинки і їхні наслідки; сприяють ефективному засвоєнню нового матеріалу; спонукають до використання набутих знань у повсякденному житті.
Вважаю, що саме актуалізація є тим рушієм, який дає змогу «завести» урок. Знайти запитання, завдання, які задіяли б життєвий досвід учня, зробили потрібним (актуальним) саме зараз певні знання - украй важливо. Причому це мають бути особисто значущі питання. Тоді і зміст виучуваного матеріалу набуде особистісної значущості.
Після підбиття підсумків цього мотиваційного етапу представляю тему уроку. Іноді роблю навпаки, оголосивши тему уроку, даю можливість учням самостійно з’ясувати, для чого їм потрібно вивчити той чи інший програмовий матеріал. Ще ефективніше спрацьовує фраза: «Допоможіть мені, будь ласка, з’ясувати, для чого вам потрібно вивчати ...». Іноді вичерпну відповідь на це запитання отримуємо наприкінці уроку, після вивчення теми та отримання нових знань, вироблення вмінь і навичок.
ІІ.    Чітке формулювання теми уроку
Тема уроку може містити певну проблему й визначати його цілі, завдання, тип та структуру. Наприклад: «Життєві позиції царя Плаксуна та Лоскотона в казці «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Симоненка», «Єдність людини і природи в поезіях М. Рильського», «Образ Мойсея в поемі І. Франка, розкриття складності його характеру», «Проблема особистого щастя у драмі Івана Франка «Украдене щастя».Роздуми над тим, у кого з героїв украдено щастя», «Чи можна вважати патріотом людину, що виїхала за межі України у скрутний для неї час?», «Чи може іменник означати ознаку, кількість, дію? » тощо. З наведених прикладів видно, що уже саме формулювання теми викликає запитання, спонукає до роздумів, пошуку, дослідження. Зацікавити учнів можна шляхом використання різних методів та прийомів: презентація, слайд-шоу, учнівські ілюстрації до текстів, інсценування окремих уривків твору тощо.
Визначення цілей та завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних та творчих здібностей учнів
При визначенні цілей уроку завжди враховую те, що є найголовнішою умовою оновлення навчально-виховного процесу. Це гуманістичність, яка передбачає створення передумов для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків. Тому при визначенні цілей уроку вживаю замість звичних «навчити», «розвивати», «формувати», «виховувати» слова «спонукати», «сприяти», «допомогти», «забезпечити», «створити умови» тощо. Організовую діяльність учнів так, щоб вони думали над темою та проблемою, порушеною автором у творі, ставили запитання.
Ефективність методів, за допомогою яких реалізуються цілі урок.
Основні правила, якими керуюсь під час використання методів і прийомів на цьому етапі уроку:
 Спрямувати зусилля на те, щоб кожна дитина була повноцінним, творчим суб’єктом діяльності, відчувала свою самодостатність і неповторність.
 Довіряти учням, стимулювати ініціативність, створювати «ситуацію успіху» для кожного вихованця.
 Виконувати роль консультанта, порадника.
 Не навчати, а створювати ситуацію.
 Сприяти усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу, створювати умови для формування ціннісних орієнтацій дитини, забезпечувати вироблення вмінь і навичок, необхідних для життєвого й професійного вибору.
 Дивувати учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.
 Не забувати про те, що ніщо так не запам’ятовує учень, як помилку вчителя. Навмисне помилятись особливо при вивченні складної теми.
 Не використовувати прийоми, якщо в учнів немає засобів довести істину.
V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку
Рефлексія - найважливіший етап інтерактивного уроку. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, змінюють та поширюють здобуті знання, роблять огляд ідей, що були відкриті ними. Функції цього етапу:
 усвідомити зміст опрацьованого;
 порівняти отримані результати з очікуваними;
 проаналізувати, чому сталося так чи інакше;
 зробити висновки;
 закріпити чи відкоригувати засвоєне;
 визначити нові теми для подальшого опрацювання;
 скласти план подальших дій.
Під час обговорення пропоную запитання:
 Що нового дізналися?
 Чи здійснилися ваші очікування?
 Що схвилювало, збентежило, зацікавило?

Рефлексія не повинна бути вербальною. Це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо. На підсумковому етапі уроку виділяю стадії:

 встановлення фактів (що відбулося?);
 аналіз причин (чому це відбулося?);
 планування дій (що робити далі?).
На завершення роботи пропоную учням пригадати, у якій послідовності вони виконували роботу, над чим міркували на тому чи іншому етапі роботи, що було найбільш цікавим, у чому помилялися і в чому бачать причини помилки тощо. Найчастіше на етапі рефлексії використовую методи: «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення» тощо. Наприклад, підбиваючи підсумки уроку, учні закінчують речення: «Сьогодні на уроці я повторив.», «Мені було цікаво.», «Найбільше сподобалось.», «Мені було важко, коли…»
Важливий момент на уроці - домашнє завдання. В умовах особистісно зорієнтованого навчання необхідно, на мій погляд, дотримуватися таких вимог:
 Домашнє завдання повинне органічно поєднуватися зі змістом, цілями та завданнями уроку.
 Обов’язковими є вибіркові та індивідуальні завдання.
 Не потрібно перевантажувати учнів.
 Необхідно користуватися принципом доступності.
На уроках мови, наприклад, часто пропоную дітям скласти опорну схему, узагальнювальну таблицю до теми, тести, кросворд, ребус тощо. Ще один ефективний прийом - застосування набутих знань на практиці. Після ознайомлення з методами риторики пропоную учням з’ясувати їх дієвість на практиці (у спілкуванні з друзями, у спробі переконати в чомусь своїх батьків).
Улюбленими домашніми завданнями з літератури є такі:
Випишіть ключові слова з твору.
Накресліть опорну схему до твору (сюжетної лінії, долі героя).
Випишіть слова, з якими автор звертається особисто до вас (особливо ефективним
є при вивченні творів Т.Г. Шевченка).
Складіть сенкан, систему запитань, тести тощо.
Отже, кожен урок несе певний обсяг інформації, однак тільки від учителя залежить, наскільки її можуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористуватися. При підготовці до уроку обов’язково потрібно враховувати ту модель, де уроком учитель лише керує, а творять урок самі учні; треба продумати систему логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Тому постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому - підручник не є єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь    до    кожного    уроку,    продумуючи хід заняття,
Добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому, як я уже зазначала, сучасні технології. Тому на всіх етапах уроку використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними (особливо на першому етапі запровадження інновацій) для забезпечення «зони психологічного комфорту» (О.Пометун), а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та враховуючи рівень навчальної підготовки учнів. Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими. Отже, використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.
У своїй роботі намагаюсь застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи - навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Метод ПРЕС», «Ажурна пилка», різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду», «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ» поєдную з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: сенкан (сенкен, синквейн), «виступ у суді», інтерв'ю з письменником чи героєм, «створення» фільму, вернісаж ілюстрацій до твору, вернісаж ідей, рольова гра, літературна гра, написання фанфіку та ін.
Досить результативними серед інших методів та прийомів, на мій погляд, є активні форми навчання, що відповідають самій природі дитини, бо націлені на розкриття особистого «Я» кожного школяра. Серед таких активних методів віддаю перевагу:
 Евристичному спостереженню;
 порівнянню;
 конструюванню;
 моделюванню;
 методу творчої реалізації.
Значуще місце в даній методиці посідає використання міжпредметних зв’язків, що дає мені можливість спиратися на досвід та обізнаність учнів, залучаючи їх до навчального партнерства. За цієї умови дуже ефективними й результативними є нестандартні форми інтегрованих уроків.
Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання і таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Вважаю важливим поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь - якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи не правильна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці.
Наприклад, на уроках мови новий матеріал я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід тощо. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади. Таким чином, вивчаючи морфологію, привчаю учнів складати узагальнюючу таблицю або опорну схему на кожну з частин мови. Спочатку пояснюю матеріал, ілюструю прикладами і паралельно складаю схему на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори. Наступного разу аналізований навчальний матеріал представляю у вигляді схеми, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні «відновити» схему, користуючись правилом у підручнику. Можливий і такий варіант, як перетворення учнями тексту правила в опорну таблицю або схему, складання лінгвістичного повідомлення за ними. З часом, коли школярі добре оволодіють навичками складання опорних схем і таблиць, вони отримують випереджувальне завдання: самостійно скласти таблицю або схему до теми, яка буде вивчатися.
Учні «малюють» основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються «сонечка», «хмарки», «чарівні квіти», «рибки» тощо. Треба зауважити, що вони самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше». На уроці декілька учнів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.
Під час характеристики образів ставлю завдання не тільки аналізувати поведінку, вдачу, вчинки персонажів, описувати зовнішність. Старшокласники повинні навчитися пояснювати, за допомогою яких засобів автор створював образи, які прийоми використав для емоційного впливу на читачів.
Щоб визначити коло проблем, які автор порушує у творі, ми з учнями працюємо за технологією «Щоденник подвійних нотаток». Під час роботи з художнім текстом, коли потрібно з’ясувати особистісне ставлення учня до прочитаного, пропоную поділити сторінки зошита на дві частини: у першу записати фрази, що найбільше схвилювали, чи ті, які потрібно докладно проаналізувати, у другу - свої міркування.
Аналізуючи твір М.Хвильового «Я (Романтика)», учні виписують із тексту ті фрази, що вразили, про які хочеться висловлюватись. Наприклад:
«Я чекіст, але я людина»; «Тут, в глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі»; «Ніколи нікому не говорити, як розкололося моє власне «я»».
Аналізуючи драму-феєрію Лесі українки «Лісова пісня» застосовую прийом «Мозковий штурм». Проблемна тема: мотив зради у творі «Лісова пісня».У спільному колі або в парах учні визначають, хто з персонажів пов'язаний з цим мотивом, до чого призводить зрада кожного з них.
Лукаш - Мавка - втрачене кохання
Лукаш - талант до музики - бездуховне життя
Мавка - «покинула високе верховіття і низько на дрібні стежки спустилась» - розчарування в людях, втрата кохання, забуття
Мати Лукаша, Килина - прохання дядька Лева і Лісовика - помста лісових духів
«Мозковий штурм» поєдную з іншими видами діяльності, такими як: «Обери позицію», створення асоціативного куща, інсценування уривків твору, евристична бесіда, редагування тощо. Це допомагає глибоко і різносторонньо проаналізувати художній твір. Поєднуючи на уроках різні методики і технології, створюючи сприятливу психологічну атмосферу, учні формують такі потрібні для сучасного життя навички критичного мислення.
Одним із важливих видів діяльності, вважаю проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого навчання застосовую на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше - в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі. Зокрема на уроці літератури у 7 класі, розглядаючи тему «Доброта і любов в українській родині»за повістю Анатолія Дімарова «Блакитна дитина», звертаюся до учнів з таким запитанням: «Що, на вашу думку, потрібно для того, аби в сім’ї панували мир і злагода?». Далі на основі їх відповідей складаємо пам’ятку «Правила культури поведінки і взаємин у сім’ї». Вважаю, що такий вид діяльності допоможе семикласникам глибше розкрити порушені у творі проблеми.
Спираючись на досвід роботи експерта міжнародної програми «Дебати», педагога з м. Самари С.Василевської, на своїх уроках застосовую одну з інтерактивних технологій - дебати. Авторка програми характеризує різні види цих технологій: текстові дебати, дебати на основі літературознавчого аналізу, літературно-критичні дебати, проблемні, швидкісні. Вони створюють потенціал для розвитку думки, інтелекту, сприяють виробленню в учнів умінь формулювати власні судження, залучають їх до активного навчання. Найбільше мої учні полюбляють швидкісні дебати, або міні-дебати. Учасники дебатують один на один, і кожен може поставити опонентові тільки два запитання. При цьому велика тема ділиться на підтеми. За драмою Лесі Українки «Бояриня», наприклад, виділяємо такі підтеми:
 Оксана любить і розуміє свій народ.
 «Кому потрібне те моє здоров’я та й я сама».
 Повноцінне життя людини неможливе в атмосфері неволі.
Теми для дебатів беремо із текстів художніх творів, літературно-критичних статей, з підручника літератури, де авторами пропонуються проблемні питання для дебатних обговорень.
На заключних (підсумкових) уроках,стимулюючи самостійну пізнавальну діяльність учнів, використовую «Метод проектів». Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним споживачем готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.
Особливо популярними є ігрові проекти, де вчитель може задіяти артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так званих довгострокових проектів: дослідницьких та інформаційних, які я використовую у вигляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході вивчення нового матеріалу та як підсумок на етапі закріплення, систематизації і узагальнення знань. Наприклад, школярами були підготовлені проекти, теми яких вони обирали виключно за бажанням: «Літературні ігри до теми «Павло Тичина - «дивний мрійник з очима дитини» (10 кл.), «Ігри патріотів (кросворди, ребуси, вікторини про життя і творчість Ліни Костенко)» (11 кл.), «Складання карти подорожі героїв повісті «Захар Беркут» Івана Франка» (7 кл.), «Створення виставки «Шевченко - художник»(9 кл.) тощо.
Отже, працюючи над власним проектом, учні самостійно розв’язують творчу чи дослідницьку проблему. Крім того, метод проектів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями
різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя - дії, спрямовані на досягнення певного результату. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації:    книгами,    періодикою,
комп’ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки.
Активно впроваджую в практику викладання рідної мови та літератури комп’ютерні технології. Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого - педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним.
Тому учні старших класів залюбки створюють ознайомлювально-інформаційні проекти, що стосуються біографії українських письменників: збір і оформлення цікавих фактів із життя митця (життєва позиція митця, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення й захоплення, обдарування), пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору, проведення уявних екскурсій тощо. Результатом створення цих проектів є мультимедійні презентації. Варто зазначити, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна. Адже на сьогоднішній день, користуючись Інтернетом, учень має можливість здобувати необхідну йому інформацію у десятки чи навіть сотні разів швидше, ніж раніше.
У своїй практичній діяльності використовую не тільки учнівські, а й власні мультимедійні презентації, створені за допомогою програми PowerPoint, зокрема такі їх види:
 презентації для лекційного викладу матеріалу;
 презентації для узагальнюючих уроків;
презентації для уроків тематичного оцінювання знань.
Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створена низка ознайомлювально- інформаційних презентацій до різних тем з української мови та літератури.
Використання на уроках інноваційних методів навчання, які більш затратні в часовому вимірі, ніж традиційні, вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес- опитування, самооцінку. З метою активізації самооцінювальної діяльності учнів застосовую прийоми «уявний мікрофон», «незакінчене речення» та (обов'язкова умова!) чітко сформульовані критерії оцінювання участі учня у кожному виді навчальної діяльності протягом уроку.
Одним із основних завдань, над яким я працюю, є розвиток дитини як неповторної, унікальної індивідуальності, формування в неї творчого потягу до прекрасного, виявлення свого внутрішнього сприйняття художніх творів, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Тому насамперед намагаюсь створити на уроці такі умови, за яких дитина почуває себе вільною у пошуку, не скованою рамками заборони, а розкриленою для творчого процесу - написання твору, вірша або казки
Гадаю, що важливо з раннього дитинства розвивати творчі здібності учнів, а це можливо лише за умови глибокого знання творчих можливостей дітей, розвитку їхньої розумової діяльності. А починати слід із вивчення і розуміння вікових, індивідуальних особливостей дітей. При цьому я орієнтуюся на своїх учнів - дітей середнього шкільного віку і, сподіваюсь, що до 17-18 років вони навчаться критично ставитися до оточуючих і до самих себе.
Ці запитання потребують роздумів, на них немає однозначної відповіді, тому діти аргументують свої думки, а це вже свідчить про творчий підхід до вивчення навчального матеріалу.
Для того, щоб навчити дітей уявляти прочитане, тобто бути самим собі режисером, треба вчити учнів заглиблюватись у текст, помічати навіть дрібниці, щоб потім відтворити їх в уяві, а значить, запам’ятати. Щоб правильно проаналізувати художній текст, його слід правильно прочитати. І тому мені відразу пригадуються слова В. Сухомлинського "Справжнє читання - це співпереживання. Тільки за цієї умови вивчення художнього твору стає ідейним переконанням, бо найтонші й найживотворніші корінці переживань - почуття".Тому треба докласти всіх зусиль, щоб учні сприймаючи твір, співпереживали б із його героями. А для цього потрібна особлива творча атмосфера, застосування вчителем таких методів і прийомів, які б активізували розумову діяльність, викликали б у дітей певні емоції. І шлях творчого осмислення художнього слова буде таким:
СЛОВО - почуття - переживання - думка - мислення -уява
До цього ряду додаються два психологічних стани - почуття і переживання, що свідчить про те, як слово впливає на емоційний стан людини, зокрема, й дитини, і це є рушієм до творчої уяви.
Обов’язковий елемент уроків української мови та літератури - це написання різних видів творчих робіт. Розумію, що не всі учні здатні викласти свої думки на папері, але прагнення щось сказати своє я ціную у своїх дітях. Під час виконання таких робіт понад усе ціную самостійність. Бо творчий процес не такий вже й легкий, але якщо в системі працювати, то з часом учні радують нас, вчителів, маленькими шедеврами своїх творчих поривань.
Важливо переконати учнів у тому, що власна думка - найцінніша, тому не треба вживати стандартні, шаблонні, трафаретні фрази, бо вони нівелюють навіть одну на весь твір розумну тезу, речення, абзац. Та я гадаю, що і самій дитині буде приємно і цікаво вислухати твір свого однокласника, порівняти свою роботу із іншими і прагнути покращити свою роботу. Твір кожного учня привертає увагу товаришів, викликає критичне ставлення до написаного, а якщо робота творча, яскрава, то ще викликає у всіх захоплення, повагу, тобто збуджує певні почуття від почутих думок.
Робота над словом - надзвичайно важливий засіб розвитку творчих здібностей учнів. Це привчає кожного з них уважніше ставитися до написання твору, до вміння добирати влучні й образні слова, які б найкраще розкривали думку. Для цього на уроці використовую логічний аналіз тексту, виділення в ньому основної думки і деталей, вчу передавати зміст своїми словами. Обов’язково в ході уроку запрошую дітей взяти участь в бесіді, щоб вони розвивали своє логічне й образне мислення, збагачували культуру мовлення. Намагаюсь викликати інтерес до свого предмету. А це довга й копітка робота, часом ой яка нелегка!
Треба пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння.
Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5-ти основних етапів:
 Розминка.( «Метод прес», «Рюкзак», «Розминка», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»)
 Обґрунтування навчання.( «Метод прес», «Есе»)
Актуалізація. ( «Обери позицію», «Метод прес», «Сюрприз», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»)
Усвідомлення змісту. ( «Різнокольорові капелюшки», «Дискусія», «Критичне читання тексту в парах»)
Рефлексія. ( «Обери позицію», «Метод прес», «Самооцінка», «Сюрприз», «Рюкзак», «Різнокольорові капелюшки», «Розумний куб», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»).
Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.
На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчальногопроцесу.
В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.
Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.
Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.
Дискусія - є широким публічним обговоренням якогось спільного питання.
Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний учитель. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця клопітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити систематично.

Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.
Вважаю, що особистість учителя на уроці - секрет успіху. Тому уроки проводжу жваво, послідовно і обов’язково емоційно, намагаюся, щоб учні були моїми співрозмовниками, легко включались у бесіду, не боялись висловити свою думку, навіть в чомусь і помиляючись. Учні мають право на помилку! А нам, вчителям, потрібно допомогти дитині повірити в себе, поставитись до неї доброзичливо, довірливо, але із розумною вимогливістю, не допускаючи панібратства.
Сподіваюсь, що учні пронесуть у своїх серцях любов до рідного слова, до рідної української мови, і передадуть цю любов у спадок своїм дітям та онукам, бо тільки так можна зберегти і примножити любов до того, що тебе тримає на світі - це спілкування рідною мовою.
Треба кожному вчителеві запам’ятати слова А. Дістервега: "Учитель мусить бути творцем". Тоді і учні будуть творчими послідовниками свого наставника.
            Отже, можна зробити висновок, що використання інноваційних педагогічних технологій сприяє зміні моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення, здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у повсякденному житті. Практичні навички, отримані на уроках мови та літератури, переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.
Я.А. Коменський зазначав, що «...людей варто навчати найголовнішим чином того, щоб вони здобували знання не з книг, а спостерігали самі небо і землю, дуби і буки, тобто, щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження і пояснення».
Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.
   Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу  - перевозили камінь, запитали:
- Слухайте, друзі, що ви робите?
Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”
Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”
А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”
      Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.
 Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у олімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робіт МАН. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .        

Перелік використаної літератури
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Акаде-мвидав, 2004.
 Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.
 Інформаційно-методичний журнал «Школа», № 6, червень 2006.
 Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. - 2002. - №5-6.
 Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технологій навчання: Метод, посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. - К.: АП.Н.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000.
Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. - К. - 2002.
Організація та проведення гри «Дебати»:    методичні    рекомендації    /    за    ред..
Л. Тарасовської, Г.Каліберди. - Полтава, 2004.
Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок.    Інтерактивні технології навчання.    -    К.:
А.С.К., 2004.
Суворова Н. Интерактивноеобучение: новыеподходы// Инновации в образовании. - 2001. - №5.
Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. - 2003. - №48.
Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. - 2003. - №46.