Невідома Хотинщина: дивовижне поруч
Відомості про Хотинщинув пересічного туриста вкладаються у кілька пунктів: по-перше, у Хотині знаходиться славнозвісна фортеця, по-друге, з мурів фортеці відкривається приголомшлива панорама Дністра. Все правильно, але зовсім недостатньо, щоб розповісти про Хотинський район - один з найпривабливіших куточків Буковини, який гармонійно поєднав у собі неозорі рівнини і крутосхили, ліси та водойми, утворивши краєвиди неперевершеної краси.
Безперечно, Хотинська фортеця – справжня візитівка не лише Хотинщини, а й Буковини, але це далеко не єдина туристична цікавинка краю. Під охороною держави перебувають 142 пам'ятки історії та культури нашого краю, не беручи вже до уваги природоохоронних пам’яток, які є не менш унікальними.
Усім, кому справді не байдужа власна історія, хто хоче доторкнутись серцем до сивої давнини, хто просто хоче відпочити та помилуватися первозданною природою, раджу не поспішати у подорож за закордонними дивами, бо у нас на Хотинщиніє багато місцин, які назавжди причарують вас своєю неповторністю.
Давні городища. До найбільших належать Хотинське городище, два городища поблизу села Дарабани, три городища Рухотина та городище літописного міста Плав у Перебиківцях. Найбільш колоритним є Рухотинське городище в урочищі Турецький вал. Його діаметр понад півкілометра, вал городища дуже високий – зараз зберігся на висоту від шести до восьми метрів, а в давнину, очевидно, був значно вищим. Можна сміливо стверджувати, що від підніжжя рову до дерев’яних укріплень на вершині валу було до 15 метрів, а це висота п’ятого поверху. Це древнє місто згадується в античних джерелах під назвою Гієукати – шосте за величиною на правому березі Дністра. Про нього писав в своєму творі в 10 столітті КонстянтинБагрянородий. У будь-якому разі, місто було дуже значним, якщо його помітили античні автори на такій периферії, якою у давні часи була середня течія Дністра.
Троянів вал – пам’ятник здавна відомий під назвами Турецький, Троянів, Зміїв вал. Це пам’ятка археології національного значення першої половини І тис. н.е. Місце знаходження: від східної частини м. Хотина до сіл Анадоли, Дарабани. Як показали археологічні розкопки, вал має довжину понад 7 км, висоту 0,5-1,5 м і ширину 8-10 м, він насипаний з ґрунту та домішок жовтої глини. Насипи не скріплювалися ніякими дерев’яними конструкціями. На гребені валів стояли дерев’яні укріплення. Вали перегороджували доступні для ворогів місця між скалистими берегами Дністра.На території села Дарабани вал проходить через укріплення городища ранньозалізного віку. Цим він підтверджує припущення про те, що ці укріплення відносяться до початку н.е.. Троянів вал також проходить через територію села Гордівці, він тягнеться вздовж Дністра на 4 км.
Поблизу с. Ставчани знаходиться курган-могила на полі Ставчанської битви (1739). 3 нагоди її 250-річчя в с. Ставчанах відкрито меморіал пам'яті воїнам, які полягли на полі бою, його увінчує пам'ятний християнський знак, відновлено братські могили воїнів і 54 індивідуальні могили офіцерів.Біля входу до меморіалу стоїть металева стела з викарбуваними на ній словами з оди Михайла Ломоносова, яку він присвятив саме цій події.
Рухотинська церква Різдва Богородиці – другий за віком мурований храм краю після Вознесенської церкви в Лужанах. Важко повірити, але ця слов’янська святиня навіть старша за легендарну твердиню – муровану Іллінську церкву в ТопорівцяхНовоселицького району. Церква споруджена у формі ковчега, перша згадка про неї датується 1459 роком.Монументальність цього мініатюрного храму, дійсно, вражає. Стіни мають товщину 1,5 метри, а маленькі віконця, по одному з кожного боку, більше нагадують амбразури. Очевидно, вони слугували бійницями. Проте ще більше за церкву вражає дзвіниця. Вона дійшла до нас майже в первозданному вигляді. Стіни дзвіниці товщиною в метр складені з крупного вапнякового каменю. Перебудови зазнав лише дах: дранка була замінена жерстю.
Ботанічними пам’ятками загальнодержавного значення є Рухотинський і Шилівський ліси. Ці природні заповідники цікаві тим, що нагадують про праліси, оскільки збереглися в тому вигляді, як виглядали зелені насадження тисячі років тому.Особливо цінними є високопродуктивні біологічно стійкі букові насадження віком близько 100 р.
Наявність на території району виняткових гіпсових печер зачаровує поціновувачів спелеологічного туризму. Біля села Рухотин знаходяться відомі печери з красномовними назвами«ПресподняРухотинська» та «Чортове гирло» (протяжність ходів 200 м). Цікавими є численні штучні підземні штольні, де місцеве населення з певним ризиком для життя видобуває вапняк. Печерою рідкісного ерозійного типу, промитою водами потоку у метровій товщі піску, укладеній між двома шарами вапнякових пісковиків є “Рашківська пісочниця”. Гіпсова печера «Полякова Дуча» біля с.Гордівціє так званою печерою “каналізаційного” типу та має протяжність ходів 500 м. Найближчою до Хотина є печера «Козацький Вал», що знаходиться біля с. Анадоли, з протяжністю ходів до 200 м.
У глибокій долині Каплівського протоку можна помилуватися мальовничим каскадомводоспаду «Бульбони», утвореного в місці перетину потоком вапнякової товщі. У невеличкій печері під водоспадом можна побачити маленькі сталактити. Водоспад разом з оточуючою ділянкою оголошений карстово-спелеологічною пам'яткою природи місцевого значення. Це урочище надзвичайно перспективне для спелеологічних розвідок та розкопок.
У с. Колінківці знаходиться справжній грязевий вулкан, єдиний в Чернівецькій області. Він діє уже 300 років. За спостереженнями місцевих жителів, вулкан слугує передвісником землетрусів у різних куточках світу. Так, він почав активно діяти перед великим цунамі, яке сталося у Південно-Східній Азії кілька років тому. Наука про це природне явище знає мало. А от жителі Колінківців переконані, що суміш, яку вулкан вивергає на поверхню, здатна заживляти рани та омолоджувати шкіру і вже багато років випробовують її дію на собі.
У Рукшині є незвичайна криниця. В місцеві перекази вона увійшла під назвою Широкої. І не тому, що справді широка (довжина 5,5 м, ширина 2,5 м, глибина 2 м, рівень води до рівня землі 40-50 см), а тому, що має дивовижне вічне джерело: за одну хвилину з нього витікає понад триста літрів надзвичайно чистої мінералізованої води. Ця вода в найспекотніший день завжди холодна, а взимку ніколи не замерзає, навіть в найлютіші морози. І це при тому, що дістатися води в цій криниці запросто можна рукою. З давніх-давен люди користуються джерелом не тільки для пиття чи інших потреб, а й для лікування повік.
Це, звичайно, далеко не всі хотинські дивовижі, варті уваги туристів, та, як сказано древніми, шукайте – і знайдете! І якщо ви навіть не претендуєте на почесне звання туриста-краєзнавця, нехай чудові краєвиди дністрянських крутосхилів, багряні лісові масиви та щедрі осінні сади додадуть вам натхнення і сил. Не поспішайте витрачати гроші на оформлення віз та проживання в дорогих готелях, бо дивовижне - поруч.
|
