Збережімо самобутню українську лексику
Останнім часом поширилась мода на іншомовні слова, які з кожним днем все більше заполонюють наше мовлення. “Крамниці” перетворюються на “шопінги”, “цінники” на “прайс-листи”, замість звичного слова “відбір” чуємо чужомовне “кастинг”, слово “керівник” витісняє “модератор”, “посередника” замінив “маклер”.
Послуговуючись чужомовною лексикою, занедбуємо власні українські слова, виразні, лаконічні, для всіх зрозумілі, милозвучні. У багатьох країнах таке недбальство щодо мови карається законом, але не у нас. Ми самі повинні дбати про рідну мову, її збереження, розвиток і зупинити засилля іноземщини.
Пам'ятаймо, лексичні запозичення доцільно вживати лише тоді, коли у нашій мові для позначення нового поняття нема відповідного слова, в іншому випадку – це руйнування самобутньої української лексики.
Збережімо власну самобутність
Список запозичених слів, якими треба нехтувати, і українські відповідники, яким надаємо перевагу:
азарт – запал;
акомпанувати – пригравати;
аргумент – доказ, мотив, підстава;
дайджест – короткий виклад;
деградація – занепад;
директива – настанова, вказівка, наказ, команда;
дефект – вада, хиба, недолік;
дистриб'ютор – розповсюджувач;
еквівалент – відповідник;
експлуатація – визиск;
екстрений – негайний, спішний, невідкладний;
імідж – образ;
інвестиція – вкладення;
консолідувати – об'єднувати, згуртовувати;
легітимний – законний;
маклер – посередник;
марґінес – поле, берег;
маркетинг – торгівля;
менеджмент – керування;
менеджер – керівник, управлінець;
моніторинг – вивчення, дослідження;
прайс-лист – цінник;
преференція –пільга, перевага;
провайдер – постачальник;
пролонгований – продовжений;
промоутер – штовхач;
протектор – покровитель;
регенерація – оновлення, відтворення;
репродукувати – відтворювати;
респектабельний – поважний;
референт – помічник;
ротація – зміна, чергування;
спікер – речник;
спічрайтер – складач промов;
спорадичний – поодинокий.
Отже, запам'ятаймо: українська мова настільки багата, що здатна передавати точно більшість нових понять без запозичень. Якщо є дві назви, українська й іншомовна, то перевагу надаємо українському слову. Ігноруючи недоречні запозичення, ми зберігаємо самобутність української мови.
|